Ввічливість - основа етикетного спілкування. В Україні завжди високо цінувалася ввічливість у ставленні до людей. Про це свідчить чимало слів на позначення цієї якості: ввічливий, вихований, ґречний, запобігливий, люб'язний, поштивий, привітний, уважний, чемний, шанобливий. Слова з інших мов: галантний, делікатний, коректний, тактовний тощо. Головним у цій низці слів є слово ввічливий - "який дотримується правил пристойності, виявляє уважність; чемний", що суттєве значення має для працівників готельного господарства.

Ввічлива людина не буде говорити непристойні речі або ж порушувати теми, що через певні причини можуть бути неприємними для співрозмовника, наприклад, із лисим про зачіски, з бездітними про дітей. Тактовна людина не висміюватиме інших людей як приватних осіб, не обговорюватиме їх "поза очі", не вправлятиметься в ущипливості, не підштрикуватиме наполовину завуальованими натяками, порівняннями на зразок: "З цією валізою обережно, як із родичем: вона із свинячої шкіри".

Ввічливі люди знають, що мовчати з розумним виглядом і кривою посмішкою, коли запитують, ще не пристойніше, ніж просторікувати, коли не питають.